Офіційний сайт письменника з Дніпропетровська |
Дмитро Бондаренко, роман "Як стати президентом?" сторінка 8 15 - Коротше, я вирішив, - мовив Єгор, витираючи очі. – Я вирішив. Втрачати мені нічого. Тож, якщо ти і зараз готовий мені допомогти – я таки піду в президенти! Я докажу Ані, що на щось здатний! Вона ще побачить мене! В його відчайдушному запалі було стільки дитячого, що я мимоволі усміхнувся про себе. Але з іншого боку, саме цей наївний шкільний ентузіазм і був завжди головною козирною картою Єгора. Нарешті я знову побачив перед собою колишнього Хмуріка! І як це не парадоксально знову повірив йому. Але тепер крім голого бажання успіху ми знали ще і цілком реальний рецепт його досягнення. - Так, я розумію, мені доведеться багато попрацювати. Навчитись робити те, чого я ще ніколи в житті не робив. Але я готовий, – вів далі Єгор. З кожною секундою його вигляд набував все більшої рішучості: - Перше, треба зайнятися собою. - Да, для початку тобі зовсім не завадило б спробувати якусь дієту… - погодився я, мимоволі озираючись на чималеньке черевце приятеля. - А-а, фігня це все! – перебив мене у відчаї Хмурік. - Я перечитав купу книжок з цього приводу. Дієти і фізичні вправи можуть допомогти тільки тому, у кого лише невелика надмірна вага. А для всіх інших – ці чортові голодування і виснажливі тренування навіть протипоказані. Бо порушують звичний обмін речовин, і після невеличкого скидання маси такі люди потім знову дуже швидко товстіють, і навіть іще більше ніж були до того. - Так, а що ж тоді робити? – розвів я руками. - В таких випадках як мій – тільки радикальні засоби! Я тут узнавав в декількох клініках… Це в принципі не так дорого. Гроші у мене на це є. Дещо я назбирав за ці роки. Так от, якщо ти готовий і ми домовились про співпрацю, я завтра же йду в клініку і записуюсь на цю ліпосакцію, відкачку жиру, коротше кажучи. Звісно, що і це не панацея на все життя. Якщо суворо за собою не слідкувати, то через два-три роки знову треба робити операцію. Але то таке… якщо треба буде – ще раз зроблю. - Добре, по руках, домовились, - сказав я не дуже охоче, але зовсім близький силует жінки, якій маячив крізь скляні двері кухні, не залишав мені жодного вибору. Вона, звісно, підслуховувала, і зараз все прекрасно чула. Спробував би я тільки відмовити Хмуріку! Ми з Єгором вдарили по руках, але я все ж не втримався від очевидного запитання: - Слухай, так а скільки часу займе вся та операція і потім відновлення організму? - Та то все майже амбулаторно робиться. Я узнавав. Більшість клієнтів після
ліпосакції в той же день додому відпускають. Через пару днів – можна йти на роботу, а через місяць, коли воно вже все там втрясеться, людина стає як зовсім нова! Нова і худа! Коли ми попрощались і я закрив за Хмуріком двері, моя законна половина вся прямо сіяла. - Ось бачиш, я ж казала, що у кожної людини можна знайти її слабке місце! І твій Хмурік виявився тут не виключенням. Шерше ля фам! Як і у багатьох хлопців – ахіллесовою п’ятою у нього теж була дівчина. Ваша однокласниця Аня Самойленко, про яку ти мені розповів серед іншої важливої інформації тієї ночі. - Але як ти змусила її прийти до нього на роботу? Як ти все влаштувала? – я ошелешено чухав потилицю. - Ну знаєш, в наші часи Інтернету звести двох людей, які колись навчались в одному класі – це не надто складно. Я зареєструвалась на “однокласниках” під іменем Хмурова Єгора і трохи поспілкувалась з Анею. Ніби випадково пробовталась їй, де працюю. Вірніше, де Хмурік твій працює. Ось і все… А далі її жіноча цікавість сама зіграла свою справу. Вже вкотре дивуючись Олиній майстерності в інтригах, я раптом подумав, що можливо ця її якість і справді дуже стане нам в нагоді, в майбутній шаленій гонці за президентство. - Слухай, - сказав я, все ще не зовсім відійшовши від того, що сталося, - ну припустимо, ми добились що Єгор знову захотів пробиватися в президенти? Одну справу зроблено, так би мовити. Але де ж знайти для нього доньку олігарха, чи на крайній випадок просто якогось народного депутата? - А-а, - хитрувато усміхнулась дружина і загадково погрозила мені пальчиком, - ти думаєш, що я би починала всю цю затію, якби у мене нікого не було на примітці?
Частина друга 16 Через кілька днів після Хмурікової операції по відкачці жиру з живота я знову був у нього вдома. Звичайно я не дуже надіявся, що після цієї його ліпосакції зараз переді мною постане цілковито нова людина з голлівудською стрункістю. Але те, що я побачив просто реально привело мене в ступор. Єгор виглядав не те що не схудлим, а щонайменше на третину товстішим ніж був до цього. Одягнений у якісь дивовижні білі штани він був схожим на жалюгідного пухкого пупсика. - Е-е-е… - ошелешений, я не знав що і сказати. - Слухай, ти мені може не все розповів по телефону… А операція точно удалась? - А чорт його зна! – вилаявся Хмурік. Скривившись від очевидного болю він раптом схопився за свої чудернацькі брюки. – Лікар сказав, що ніби все пройшло як треба. Сказав, що після операції тіло опухає, але за три-чотири тижні це проходить, і тоді уже можна буде побачити результат. А зараз поки що треба постійно носити цей ідіотський компресійний одяг! - Ясно, - я з розумінням ще раз поглянув на його білі “спортивки” і дуже обережно продовжив, - ну, а це… що вони обіцяють, на скільки кілограмів ти похудієш? Чесно кажучи, якось не дуже вірилось, що ця пузата махина Єгора, яка зараз ледве вміщувалась у ліжку взагалі колись може поменшати вагою. - А зниження маси вони і не обіцяють. - Ого! Як це?! – здивовано вигукнув я. – Слухай, а ти точно впевнений, що не потрапив в руки до якихось шарлатанів? Скільки бабок з тебе збили і навіть ні фіга не обіцяють, що ти будеш менше важити після операції! - Та бачиш, - якось зовсім засмучено мовив Єгор, - насправді жодна справжня клініка і не може обіцяти, що вона позбавить пацієнта багатьох кілограмів. Насправді, ліпосакція це операція не медична, а косметична. Вони не зменшують вагу, а лише прибирають візуальні недоліки. Ну і ти ж мене знаєш, я б ніколи не вирішився на це, якби наперед не прочитав купу літератури з цієї теми. І клініку вибрав з доброю репутацією і водночас з помірною ціною. Все ж таки я не мільйонер, принаймні поки що… А ці гроші я дуже довго
збирав. Вони там після операції пропонують побути під їхнім наглядом ще одну добу. Але я одразу після неї сам на маршрутці додому поїхав. А що там – в принципі все ж під місцевим наркозом робиться, і якого біса там ще за цю добу переплачувати. Так що кажу, десь через три-чотири тижні результат буде, не раніше. - Ясно, - знизав я плечима, і одразу подумав про себе що цією новиною таки розчарую свою жінку. Оля уже встигла змучитись від нетерплячки, так їй хотілося почати “президентське сходження” Хмуріка якнайскоріше. А тут явно доведеться ще як мінімум три тижні з цим почекати. - Але цей час одужування я не збираюсь просто так дарма витрачати, - побачивши мій розгублений настрій Єгор спробував мене підбадьорити. - В смислі? – я не розуміючи глянув на нього. - А он подивись на стіл. Що скажеш?
Читати далі (на сторінку 9)...
|
|