Четверг, 02.05.2024
Мой сайт
Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Форма входа
Главная » Гостевая книга [ Добавить запись ]

Страницы: « 1 2 ... 4 5 6 7 »
Показано 76-90 из 92 сообщений
17. Джміль   (01.12.2004 14:18)
0  
Дмитро, привіт з барикад! Бачу, повісив слова "Гімну Помаранчевої революції"? Ти ще не в наметовому містечку?
А я написав статтю про події в Січеславі 22-28.11 ц.р. дивись: http://ridnaukraina.com/view.aspx?type=news&lang=1&nid=33&id=113
До речі, запрошую на мій новий сайт http://ridnaukraina.com, і звичайно на каву (сам знаєш, куди ;))
І ще вельми непоганий ресурс наших павлоградців: http://pavlogradruth.narod.ru
Ответ: Привіт!
Твоя стаття потрапила уже навіть на Майдан.орг.уа!
Вітаю!

16. Vladimіr Saryan   (25.08.2004 16:29)
0  
Здоровенькі були.
Придбав Вашу книжку на форумі у Львові. Сюжети дійсно непогані, досить реалістичні. Але як на мене, розв''язка наступає досить швидко. А так досить непогано, я би сказав, на порядок краще від шедеврів типу Дашкової енд компані. Таке питання: чи збираєтесь брати участь у цьогорічному форумі, і чи для нас, львів''ян, спрезентуєте щось новеньке? Цікаво би було почитати. Як я вже казав, люблю людей, які здатні запропонувать світові щось нове, дійсно хороше.
На все добре. Good luck.
Ответ: Вітаю Вас, Володимире! Так, буквально вчора вийшла моя нова книжка - роман "Риба на вечерю", яку я гадаю представити на суд відвідувачів цьогорічного Львівского Форуму видавців.
Про саму книжку тут

http://www.dmytro-bond.narod.ru/news/19-26-08-2004.htm

15. Олег Романенко   (04.08.2004 15:39)
0  
Привіт, Дмитре. Тут у мене питання одне виникло, писав тобі на мило, та щось не дійшло. У тебе, мабуть, нова скринька. Напиши мені, добре? Якомога скоріше. Чекаю.
Ответ: Привіт, Олеже!
Вже написав, заглянь у свою скриню.

14. Юрій Завадський   (12.07.2004 00:23)
0  
гадаю, пора попрощатися.
Ответ: Юрку, що це???

---гадаю, пора попрощатися.---

13. Віталій   (15.06.2004 03:45)
0  
***

Що таке любов скажіть будь ласка
Де її знайти скажіть мені
Що це доброта чи ласка
Знати хочеться мені

Я люблю мені здається
Чи це ілюзія скажіть
Можливо це є тільки казка
Яку я хочу прочитать

Багато бачив я кохання
Про нього я також читав
Любить у мене є бажання
Не хочу я розчарувань

Тому що поряд із коханням
Ненависть й зрада в ногу йде
Тому що біллю є розчарування
І тому краще вже нежить

Так що таке кохання скажіть будь ласка
І що із ним мені робить
Можливо дійсно це є казка
Яку не можна прочитать
***

Твои зеленые глаза,
Как будто звезды в ночном небе
Сверкают грустно из окна
Смотря, смотря на небо.

Ты смотришь вдаль
Ты ждешь кавота
А я сижу в своем окне
В доме напротив.

Я как и ты, я жду
Я жду. Ну где же ты?
Ты смотришь в даль
Ты ждешь кавота

А я недалеко
Я ведь напротив
Зачем же ждать тогда
Зачем же ждать из далека?!!

Це пару моїх віршів, скажіть як вони вам. Будь ласка!!!!
Ответ: Віталію, мушу признатися я є не надто великим спецом у поезії тому... Хоча вірші мені сподобалися. Підкупають щирістю, яку зараз не часто зустрінеш. Щастить Вам у творчості і... звісно у коханні.;)

12. Василь Іванович   (27.02.2004 21:16)
0  
Недавно на книжковому форумі у Львові я придбав Вашу збірку оповідань "Пацюк". Дозвольте висловити Вам своє щире захоплення. Кожне оповідання має орігінальний сюжет, чітко окреслені образи і залишається в пам'яті як гарна кіноновела. Приваблює те, що описуються події, які могли б справді мати місце в нашому житті. Коли прочитав останній рядок, то пожалів, що збірка така маленька.
Щиро бажаю Вам, Дмитре, великих творчих звершень, міцного здоров'я, доброго настрою і всіляких гараздів.
Ответ: Дякую Вам, Василю Івановичу!
Я отримав Вашого поштового листа що Ви його відіслали звичайною поштою і цілком згоден з думками, які Ви там виклали.
Ще раз щиро дякую.

11. Елена   (24.01.2004 15:41)
0  
Привет. Прочитали всей семьей ваши рассказы в инете, жаль что не все активизируются. Грустно, когда нет хэппи-энда. Особенно понравилась идея о трупе с топором в рассказе "Черешні". Все очень понравилось, желаем успехов.
Ответ: Дякую за добрі слова. Чотири оповідання зі збірки "Пацюк" розміщені на сайті для ознайомлення. Решту оповідань (їх усього сімнадцять) можна прочитати у самій збірці. До речі є там історії із геппі-ендом. Приміром, в оповіданні "Карти" ;)

10. Илья   (26.11.2003 00:45)
0  
Вы в субботу стоите на художественном рынке, да? До скольки, чтобы я мог ориентироваться?
а вообще мои мысли про литературу находяться по этому адресу http://ir.iatp.org.ua/01.11.2003/1
Ответ: Так, я планую цієї суботи вихід на ринок, десь до 16.00 буду там.
Шановний Іллє, я уважно прочитав вашу статтю
"Роман «from… to, next»" і відчуваю що ми обоє можливо ведемо мову про тотожнє. За винятком деяких деталей це - пошук нової літератури, котра би зацікавила читача, опиралася на попередників і в той же час була, так би мовити, новим якимось словом у тій же літературі. Чи не так?

9. Илья   (25.11.2003 02:29)
0  
Если вы не возражаете, я буду по-русски, так как не я выбирал регион, в котором родился, и я не я выдирал язык, на котором говорили мои родители, и который теперь стал мне родным. Мне на нем легче.

Так вот, почему мне хотелось пообщаться в реале? Потому что я вижу суть дисскусии, и в интернете она может растянуться на многие нелели. Однако, пока есть время до следующей субботы (в эту у меня не получилось подойти на художественный рынок), можна поговорить и здесь.

Я вижу в ваших рассуждениях несколько дырок. Первая из них состоит в том, что по вашему утверждению литература разошлась на массовую и элитарную после 30-х годов 20-го столетия. Мысль, которая сама по себе изначально неверна. Массовая и элитарная культуры были всегда. Вы указываете на рыцарские романы средневековья, однако они были не чем иным, как продолжением традиций античности. И в то же время существовала смеховая культура (по Бахтину).

Теперь относительно литературы 19 века, на которую вы ориентируетесь. Вы ведь не будете отрицать, что литература не живет сама по себе, что нет отдельно литературной жизни, и нет жизни общества. В той или иной степени литература пытается идти вместе с обществом, понимать его, рефлексировать вместе с ним. И литература 19 века - это литература общества, которое не знает двух мировых войн, которое не знает ужасов массового террора. Не знает, что такое ковровое бомбометание, и что жизнь человека превращается в пыль по сравнению с идеями. Общество Бальзака не знает, что человек может обедать в Риме, а ужинать в Сиднее. Оно так же не знает, что такое телевидение, и что о событии можно узнать через 10 минут после того, как оно произошло, зайдя в интернет.
В общем - это совсем другое общество.
Каждое время пораждает своих писателей. Смутное время первой половины 20 века породило Кафку и Джойса. Я не понимаю, почему вы говорите, что их нельзя читать. Зайдите на kafka.ru и вы увидете, сколько людей читают и любят этого писателя. Я лично перечитал все, что он написал. И если вы писатель, вы должны видеть, в чем гений Кафки. Он идеальный создатель текстов. Он видел те связи, которые связывают слова в предложение. Кому как не вам знать, насколько эти связи хрупки? Кроме Джойса и Кафки ведь были многие другие. Был Тристан Тцара, который рвал предложение на листике, перемешивал их в шляпе, вытаскивал и так получал новое стихотворение. Был Даниил Хармс, которого вы конечно читали, и который кстати писал до 30-го года. Да и все авангардисты в общем-то тоже.
И в 19 веке была массовая и качественная литература. Почему никто сейчас не вспоминает, кто такой Эжен Сю? А ведь тогда он продаваля намного больше, чем тот же Бальзак. Или кто такой Леон Фейхтвангер? О нем сейчас мало кто помнит. И еще будем учитывать тот факт, что 19 век - век литературы, потому что не было радио, телевидения, интернета. Каналы информации ограничивались литературой и прессой, что в принципе тогда было одно и тоже, так как все писатели сначала публиковались в журналах, а потом уже отдельными изданиями.
Но литература не могла стоять на одном месте. Нужны были все эти дадаисты, акмеисты, чтобы понять, что литература не может идти путем отрицания. Что если доводить произведение авангардного искусства до конца - писателю нужно будет просто выйти на площадь и пустить пулю в висок. Тогда это будет абсолютный протест. Именно поэтому и Бретон, и Бехер в последствии отказались от своих опытов молодости и начали слушать Бетховена. Потому что поняли - что литературе нужно развиваться. Поэтому в последствии появилась школа нового романа, которая вообще отказалась от сюжета как такового. Однако, как потом писал Умберто Эко, и как хотите сказать Вы - любой писатель хочет продаваться. Это так. Но именно сейчас мы наблюдаем уникальное явление постмодернизма, когда интеллектуальная литература повернулась лицом к читателю. Ведь если вы берете 19 век вы должны учитывать, что закон об обязательном среднем образовании введен только в 1861 году. Только введен, но не исполнен. А настоящая массовая грамотность пришла только в советский период. Т.е Достоевский писал для тех, кто умеет читать - для аристократов. Тираж "Вестника Европы" и "Русской мысли" - основных литературных журналов России 19 века едва ли превышал 15 тыс (суммарный). Поэтому эта проблема и стала так остро в начале 20 века - массы научилсь читать, но не могли понимать того, что им предлагают. Вот тогда то и набрали обороты детективы и прочая массовая литература. И тогда настоящая литература отвернулась от рядового читателя, замкнувшись в круге интеллектуалов. Тогда в среде художников считалось, что если тебя покупают - значит ты бездарь. Тогда родилось мнение, что настоящего гения не понимают.
Однако именно сейчас мы видим примеры сращения качества и продаваевости. Начиная со "Ста лет одиночества" Маркеса, продолжая Борхесом, Эко. Акунин - это возможно и проэкт, но проэкт очень качественный, имеющий много слоев, первый из которых удовлетворяет массового читателя, но есть и другие, для более вдумчивого чтения.
Относительно моды в литературе - да, согласен. Очень много сейчас читают Кундеру, Зюскинда, Павича, потому что это модно. Это хорошо, потому что там есть очень хорошая литература. Модный - не значит плохой. Плохо то, что они во-первых не умеют отличить плохую от хорошей (именно поэтому процветает феномен Паоло Коэльо, который ездит на чужих мыслях, но люди читают, потому что просто не знают, что мысли - чужие), а во-вторых они не читают "не модную" литературу. Например не можно читать Данте, не модно читать Рабле, не модно читать Свифта. Но это истоки, без которых многие современные авторы выглядят намного иначе. Недавно я попытался найти в наших супермаркетах хваленых "Клубок змей" Мориака. И не нашел. Хотя в достатке увидел того же Моэма, Павича и Кундеры. Просто потому что то модно, а то нет.
В общем, я наверно утомил Вас, а тем более уже начало второго ночи.

Вот, теперь выянилось, что забыл сказать про Набокова и Селинджера. Но ладно - это в другой раз
Ответ: Шановний Іллє! Ви абсолютно праві щодо того що ця дискусія не дуже підходить для мережі. Та й погодьтеся що ми вже обидва перейшли ледве не у формат статтей, у кожному дописі. Що все ж таки хоча і приносить задоволення, але все ж втомлює - Ви сами писали що зараз не 19 століття і темп життя трошки інший.
Щодо мови - можете не напружуватися. Я цілком розумію Вашу російську;)
Отже гадаю що ми можемо все обсудити і з'ясувати позиції кожного очно.

8. Илья   (22.11.2003 17:19)
0  
Гаразд, називаю. Умберто Еко, Милорад Павич, Мілан Кундера, Борис Акунін, Харукі Муракамі. Можна продовжувати, але ви просили п'ять. До речі, і Селінджер, і Набоков - гарно купуються. Я б зрозумів, якщо б ви назвали Кафку, Пруста чи Джойса. Але Річард Бах? Ви мене вразили.
Ответ: Ілля, щиро дякую за запропоновану п'ятірку. Ви мені нагадали дещо і за це Вам велике спасибі. Але про це нижче.
Справа в тім, що як Ви знаєте молодь дуже велику увагу звертає на моду. Це завжди так було і це - нормально. Наші батьки захоплювалися Хемінгуеєм та Ремарком. Це і модно було і вважалося якщо ти читав Хема - то ти "просунутий" чувак. Але справа в тім, що Хем виправдовував сподівання і навіть люди далекі від літ-ри залюбки його читали. Потім до нас докотилися Кафка, Пруст і Джойс, Андре Жид. Про них теж було модно розводитися, але мало хто їх читав, бо читати це неможливо. Свого часу ці "письменники" наробили галасу у світі, але зараз їх слава лопнула немов мильна бульбашка. Цікавий факт: одна наша дуже відома укр. письменниця віддаючи дань своїй молодості вирішила проїхатися по Джойсівським місцям, то була просто шокована. Виявляється що він абсолютно забутий ТАМ. Оце так класик! Бальзаківські фани і досі методично відвідують дуб, під котрим метр нібито цілувався з Ганською. А це не так просто зауважте - дістатися того дуба, треба витерпіти чимало незручностей у подорожі до України.
Теж саме стосується Набокова і Селінджера. Заходить якійсь молодик до книгарні. Книг – тисячі. Але він придивляється до знайомих назв. Набоков “Лоліта” – це круто! Ніцше – круто! Селінджер – ого-го! Так, справді і Набоков і Селінджер продаються досить непогано. Але чи читаються вони? Їй богу “Лоліту” краще переглянути на касеті, ніж витрачати золотий час на розшифровку розмазаного по багатьох сторінках словоблуддя. Ніхто не спорить – тема “Лоліти” дуже хвилююча, але ж виконання – боже мій! До речі приклад Набокова показує, що навіть талановитий письменник відірваний від свого народу не тільки нещасна людина, але й сходить на ніщо як літератор. Булгаков це зрозумів вчасно, і незважаючи на свою вірну загибель від радянської системи все ж повернувся. Він втратив свободу, але не загубив свій талант, котрий живився з свого народу.
Отже сила моди у літературі надзвичайно велика. Але оті горе-письменники, про котрих я вказував раніше наробили багато паскудства, крім всього іншого. Вони привчили людей до думки що “модні” твори зовсім необов’язково читати. Тобто можна розводитися про Джойса годинами. “Ти не читав, і я не читав (бо читати це неможливо) але давай поговоримо про нього. Джойс? О, так – це круто!”
Нарешті щодо Вашої п’ятірки. Письменники, котрих Ви назвали здебільшого потрапили на наш ринок відносно нещодавно, а тому казати щось про них дуже важко. Дякую за нагадування про існування Умберто Еко та Муракамі. Їх поки що просто не читав, але обов’язково планую. Щодо інших – скажу таке. Книжки зараз недешеві та й читати часу, погодьтеся все менше й менше, тож дуже великою проблемою є проблема вибору: що читати і що купувати. Я особисто давно перестав зважати на будь-які моди у літ-рі і користуюся при відборі читання для себе перевіреним методом. Зараз, слава Богу, з’явилися деякі книжкові супермаркети і можна запросто взяти до рук будь-яку книжку і погортати (і почитати!). Так от - я беру спочатку і декілька сторінок можу отак одразу проковтнути. Якщо зацікавлює – то або купую або беру собі на примітку. Це дуже здорово допомагає. Так от, для себе я відзначив – Павича ніколи не куплю і втрачати час на читання його теж ніколи не буду. Кундера – під особливий настрій теж можливо комусь але не мені. Акунін – це проект, як каже сам автор, для заробляння грошей ностальгуючих росіян – теж мимо мене. А от Умберто Еко та Муракамі я зацікавився. Прочитаю обов’язково. Будемо надіятися що вже йде “нова хвиля” літератури, про котру буде модно не тільки базікати, але котру ще й читати будуть залюбки. Можливо вона вже й прийшла?

7. Илья   (20.11.2003 13:48)
0  
Очень хотелось бы пообщаться в реале. Мне сразу стало интересно поговорить с днепропетровским писателем, который к тому же пишет по-украински, который к тому же ориентируется на литературу позапрошлого века, а еще больше захотелось, когда прочитал раздел "От автора". Ну очень захотелось подискутировать, потому как у литературы вообще не может быть "пути в никуда", как и вообще отдельного пути. Она идет вместе с обществом, хочется думать, что впереди него, но все же не отдельно от него
Ответ: Будь ласка, давайте подискутуємо. Відчуваю Вашу іронію у фразі щодо письменника "который к тому же пишет по-украински, который к тому же ориентируется на литературу позапрошлого века". Але нічого протиприроднього в цьому не бачу. Те що я оріентуюся на літ-ру XIX століття говорить про те, що я намагаюся продовжити традиції "якісної літератури", котру при цьому і досі читають широке коло читачів". Ці добрі традиції було втрачено у минулому столітті. Літ-ра розійшлася на стандартизований "ширпотреб" з одного боку, та з іншого на занудство рефлексій рафінованих інтелектуалів. І от якраз в цьому вона, тобто література, не те що відійшла від суспільства а взагалі втратила будь-який авторитет у ньому. Будь ласка назвіть хоча б з п'яток письменників будь-якої літератури і країни, котрі би мали такий авторитет і при цьому досить добре і з любов'ю читалися, після 30-х років 20 століття? Є такі? Не беручи до уваги Ремарка та Хемінгвея, котрі написали найголовніші свої твори до 30-х років у існуванні таких не впевнений.
Але у тій же історії літератури подібних ситуацій було чимало. У середні віка були модні лицарські романи, а потім прийшли митці епохи Відродження і викинули увесь цей мотлох на смітники. Бо вони звернулися за традиціями великіх греків, що жили за тисячу, а то й більше років до них. Цікаво, з них теж тоді іронізували, що вони витаскали на світ божий запилені роботи Гомера? Якість не підвласна рокам і завжди самобутна попри всі новомодні течії та ухили. Приємних Вам читань!

6. Natalka   (16.10.2003 12:14)
0  
ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ “СВІТ ПРИГОД” В УКРАЇНІ

Передплату на літературно-художній та науково-популярний журнал “СВІТ ПРИГОД” (пригоди, подорожі, фантастика, детектив, гіпотези, відкриття, знахідки) можна оформити в будь-якому поштовому відділенні України.
Передплатний індекс – 23718
У “Каталозі видань України” шукайте журнал за тематичними покажчиками №39 “Фантастика. Детектив” і №25 “Науково-популярні видання”.
Ответ: Щиро дякую за інформацію.

5. Максим Колиба   (15.09.2003 14:21)
0  
привіт. сайт гарний, зручний. Але особливо приємно те, шо навіть у Дніпропетровську можна знайти українську мову, а то аж жити не хочеться, як подивишся на її, рідної, стан в Україні. От за це - велике спасибі.
Ответ: Дякую, Максиме! До речі, такий факт - якщо є щось цікаве і прогресивне у мистецькому Дніпропетровську, то ці явища, якось так виходить, що українськомовні. Приміром суперпопулярний у нас у місті театр одного актера "Крик"

http://www.krik.dp.ua

або достить амбітний і перспективний ГГГурт Мандрівних Дяків, що грає фольк-рок в українськіх традиціях.

http://artvertep.dp.ua

Тож маємо чим пишатися!

4. тамара   (15.08.2003 09:23)
0  
сайт понравился
Ответ: Дякую, приємно це чути.

3. Джміль   (07.08.2003 17:19)
0  
Дмитро, ти мою думку знаєш: такий сайт, як у тебе, хоч на "Інтернет-Експо 200..." (цифру проставити) Мені б такий сайт, так... гм... шута корова без рога :) Отже, супер! молодець! І оповідання з "Пацюка" - чарівні й розважні водночас (таке поєднання - певний раритет!)
Правда, я з тобою не погоджуюсь: Селінджер - це цікаво не тільки "під cannabis". То ти надто зухвало написав своє "від автора"! Ай-ай, нєхарашо, як кажуть наші старші брати :)))
Інше - в реалі!
СЛАВА УКРАЇНІ!
Ответ: Героям слава!

Джміле, дякую за добрі слова. Селінджер - непоганий письменник. Але шлях, яким він повів літературу за собою - це шлях у нікуди. У нірвану, де залишається тільки "cannabis" і крихітка Шерлі Бінз як найкраще наркотичне видіння.--)


Имя *:
Email *:
WWW:
Код *:
Поиск
Друзья сайта
  • Создать сайт
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Все проекты компании
  • Copyright MyCorp © 2024
    Сделать бесплатный сайт с uCoz